У сучасній педагогіці навчання характеризується як вид пізнавальної діяльності людини. Учень в школі на кожному уроці в будь-якому класі вивчає суспільно-історичний досвід людства, пізнає навколишній світ. У нього формуються вміння і навички, пов'язані з навчальною діяльністю. Його мозок відображає досліджувані об'єкти дійсності. Процес навчання тому є процесом пізнання учнем навколишнього світу. Однак людина пізнає навколишній світ і в інших видах діяльності: трудової, ігрової, художньо-образотворчої, музично-естетичної.

Які ж суттєві ознаки процесу навчання? Процес навчання - перш за все, процес пізнання учнем навколишнього світу. Ця ознака говорить про подібність навчання з будь-якими видами і формами пізнавальної діяльності людини, про те, що процес навчання заснований на загальних закономірностях пізнання людиною навколишнього світу, теорія пізнання діалектичного матеріалізму є методологічною основою процесу навчання. Закони діалектики проявляються і в процесі навчання.

Навчання - спеціально організована пізнавальна діяльність. Структура навчання істотно відрізняється від ігрової, художньо-образотворчої, трудової та інших видів діяльності. Ця ознака навчання має дві особливості.

Перша особливість - в тих видах і формах пізнавальної діяльності, структура яких склалася в результаті закономірностей психіки людини та її суспільного розвитку.

Друга особливість в тому, що людина видозмінює склалася пізнавальну діяльність, змінює її структуру, механізми.

Спеціально організована пізнавальна діяльність - навчальна діяльність - має свої цілі,завдання, зміст, принципи, методи і форми організації. Навчання як спеціально організована діяльність прискорює темпи індивідуального розвитку, які складаються на основі біологічних, психологічних, соціальних та інших закономірностей. Дитина в процесі навчання пізнає навколишню дійсність більше, глибше, різноманітніше, ніж за цей же час поза процесом навчання. На відкриття законів механіки Ньютону було потрібно багато років, а в школі ці закони вивчаються протягом декількох уроків. Граматичні закономірності мови формуються тисячоліттями, а в школі засвоюються впротягом кількох років навчання. Таке прискорене пізнання світу в індивідуальному психічному розвитку людини - суттєва ознака процесу навчання. За період навчання в початковій школі дитина оволодіває досвідом людства, який формувався протягом століть і тисячоліть. Навчання є процесом оволодіння учнем пізнаних закономірностями навколишнього світу. Одним із способів пізнання людиною закономірностей є пізнання закономірностей у суспільно - історичному розвитку людини, в процесі його трудової діяльності. Інший спосіб - пізнання закономірностей в індивідуальному розвитку людини. Таке пізнання можливе лише в умовах навчання. Адже людинамає засвоїти закономірності, накопичені в досвіді людства, а нетільки те, що він сам може пізнати в результаті контактів з предметами,явищами, подіями навколишньої дійсності. Дитина не може самостійно засвоїти наукову систему знань, якщо його цьому не навчати. Навчання дає можливість в індивідуальному розвитку засвоїти закономірності, пізнані в досвіді людства протягом багатьох років. Тому головним у навчанні стає навчальний матеріал, навчальна книга, підручник, у якому моделюється, фіксується досвід людства. Розглянувши істотні ознаки навчання, можна дати таке визначення поняттю "процес навчання": навчання - це спеціально організована пізнавальна діяльність з метою прискорення індивідуального психічного розвитку та оволодіння пізнаних закономірностями навколишнього світу. Процес навчання при такій характеристиці в історичному розвитку буде мати тенденцію до самостійності, буде набувати свою логічну структуру. Знання в досвіді людства стрімко зростають. Отже, заодні й ті ж терміни навчання, при одній і тій самій конструкції мозку учень буде засвоювати все більший обсяг знань з всезростаючої глибиною. Самостійно, поза цілеспрямованого керівництва учень не може опанувати досвідом людства і підготувати себе до трудової діяльності в суспільному виробництві. Виникає необхідність у спеціально підготовленій людині. Він несе в собі ту частину суспільно-історичного досвіду, який повинен засвоїти учень. Це вчитель. Роль вчителя в підготовці учнів до життя, до праці, у формуванні особистості людини важко переоцінити. Навчання являє собою спільну діяльність вчителя та учнів, носить двосторонній характер. Завдяки діяльності вчителя навчання здійснюється на основі розроблених цілей, змісту і програм і вчення стає керованим процесом, призводить до бажаних результатів. Викладання як діяльність учителя не існує, якщо немає учнів. Вчення як діяльність учнів не може виконати завдань освіти, якщо немає вчителя, завдяки якому учень пізнає суспільно-історичний досвід людства. Основи вдосконалення навчального процесу Основою вдосконалення навчального процесу є системний підхід дооцінці можливих рішень встають завдань навчання, який забезпечує вибір найкращого варіанту для відповідних умов. При ухваленні рішення суб'єктивні оцінки педагога повинні бути підпорядковані об'єктивності рішення, що випливає з аналізу повної і достовірної інформації про закономірності функціонування цілісної системи. У педагогічній літературі останніх років зустрічаються різноманітн ітрактування удосконалення педагогічних систем і процесів. З усіх цих трактувань випливає найбільш повне і загальне визначення удосконалення процесу навчання, як такого управління, яке організовується на основі всебічного врахування закономірностей, принципів навчання, сучасних форм і методів навчання з метою досягнення найбільш ефективного функціонування процесу навчання.